Тема : Напрямки розвитку світової моди в галузі декоративної косметики.
22.09.2022
Урок №4
Сучасні засоби декоративної косметики.
Сучасний ринок пропонує
таку кількість різноманітних засобів, такі методики їхнього
застосування, що необхідна спеціальна підготовка. Отже, без спеціального
навчання косметик не зможе розібратися в цьому розмаїтті.
Фірми-виробники, як правило, обіцяють негайний результат і вічну
молодість користувачам своєї продукції; їхні опоненти доводять зворотне.
Істина, як завжди, знаходиться десь посередині. Спробуємо розібратися в
сучасних косметичних засобах, їхніх особливостях і шляхах впливу на
шкіру.
Існують дві великі групи БАР: жиро- та водорозчинні.
Жиророзчинні БАР здатні самі проникати через ліпідний бар'єр і роговий шар епідермісу, а водорозчинні — нездатні. Для того, щоб високомолекулярні і водорозчинні БАР досягли мети, до складу косметичних засобів уводять речовини-провідники, так звані енхансери. Це такі широко відомі в косметиці препарати: димексид, гліцерол, сквален, лінолева, ліноленова, молочна і гліколева кислоти, лецитин, ліпосоми, вітамін Е, деякі ферменти, олії ши, жожоба, іланг-іланг та ін. Наявність цих препаратів у складі лосьйонів, кремів, масок передбачає глибоке проникнення всіх компонентів у шкіру.
Головним критерієм при визначенні засобу як косметичного є його вплив на шкіру чи її придатки з метою очищення чи поліпшення естетичного вигляду.
За метою застосування косметичні засоби можна умовно поділити на:
— гігієнічні;
— профілактичні;
— декоративні.
За формою випуску косметичні засоби діляться на:
— гелі;
— скраби;
— лосьйони, тоніки, молочко;
— активні сироватки;
— креми;
— маски;
— ампульні препарати.
Наведені переліки є умовними, тому що з'являються все нові й нові косметичні засоби та методи впливу на шкіру.
До групи гігієнічних засобів входять різноманітні препарати для повсякденного очищення шкіри обличчя, тіла, волосся, тобто мила, гелі, шампуні та скраби різних видів .
Жиророзчинні БАР здатні самі проникати через ліпідний бар'єр і роговий шар епідермісу, а водорозчинні — нездатні. Для того, щоб високомолекулярні і водорозчинні БАР досягли мети, до складу косметичних засобів уводять речовини-провідники, так звані енхансери. Це такі широко відомі в косметиці препарати: димексид, гліцерол, сквален, лінолева, ліноленова, молочна і гліколева кислоти, лецитин, ліпосоми, вітамін Е, деякі ферменти, олії ши, жожоба, іланг-іланг та ін. Наявність цих препаратів у складі лосьйонів, кремів, масок передбачає глибоке проникнення всіх компонентів у шкіру.
Головним критерієм при визначенні засобу як косметичного є його вплив на шкіру чи її придатки з метою очищення чи поліпшення естетичного вигляду.
За метою застосування косметичні засоби можна умовно поділити на:
— гігієнічні;
— профілактичні;
— декоративні.
За формою випуску косметичні засоби діляться на:
— гелі;
— скраби;
— лосьйони, тоніки, молочко;
— активні сироватки;
— креми;
— маски;
— ампульні препарати.
Наведені переліки є умовними, тому що з'являються все нові й нові косметичні засоби та методи впливу на шкіру.
До групи гігієнічних засобів входять різноманітні препарати для повсякденного очищення шкіри обличчя, тіла, волосся, тобто мила, гелі, шампуні та скраби різних видів .
Основні принципи догляду за шкірою
Незалежно від типу шкіри основний принцип відходу - це регулярність і систематичність. Регулярність догляду полягає у щоденному (ранковому і вечірньому) застосуванні косметичних засобів, відповідають типу шкіри, а систематичність представляє собою кілька обов'язкових та додаткових косметичних процедур (етапів). Основними етапами догляду за шкірою є очищення, тонізування, зволоження, живлення, захист.
Недотримання системності процедури тягне за собою неповноцінний догляд і, як наслідок, отримання незадовільного результату від застосування обраної косметики. Такий підхід можна порівняти з рецептом пирога: не поклавши один з інгредієнтів, ми не отримаємо потрібних смакових якостей.
Ще одним важливим елементом догляду за шкірою обличчя є врахування напрямів, за якими косметичні засоби наносяться на обличчя, - так звані масажні лінії. Неправильна техніка нанесення крему може посилити проблеми шкіри: викликати її розтягнення і обвисання. Тому необхідно суворо дотримуватися правил виконання косметичних процедур.
Очищення шкіри - найперший і важливий етап догляду за шкірою. Багато хто думає, що головне - це використання живильного крему. Але, не очистивши шкіру, ніякому крему через шари бруду, пилу і жиру не вдасться донести до шкіри необхідні їй корисні речовини. Адже достатньо оволодіти мистецтвом грамотного вмивання, і крем від зморшок може не знадобитися дуже довго!
Процедуру очищення слід виконувати два рази на день - вранці після сну для зняття накопичився за ніч на шкірі жиру, поту, продуктів переробки клітин, щоб підготувати шкіру до трудового дня, і ввечері - для видалення бруду, пилу, кіптяви, засобів декоративної косметики. Процес очищення називають «де-макіяж». Правильно виконати демакіяж допоможуть спеціальні засоби, що очищають, підбираються за типом шкіри.
Незалежно від типу шкіри основний принцип відходу - це регулярність і систематичність. Регулярність догляду полягає у щоденному (ранковому і вечірньому) застосуванні косметичних засобів, відповідають типу шкіри, а систематичність представляє собою кілька обов'язкових та додаткових косметичних процедур (етапів). Основними етапами догляду за шкірою є очищення, тонізування, зволоження, живлення, захист.
Недотримання системності процедури тягне за собою неповноцінний догляд і, як наслідок, отримання незадовільного результату від застосування обраної косметики. Такий підхід можна порівняти з рецептом пирога: не поклавши один з інгредієнтів, ми не отримаємо потрібних смакових якостей.
Ще одним важливим елементом догляду за шкірою обличчя є врахування напрямів, за якими косметичні засоби наносяться на обличчя, - так звані масажні лінії. Неправильна техніка нанесення крему може посилити проблеми шкіри: викликати її розтягнення і обвисання. Тому необхідно суворо дотримуватися правил виконання косметичних процедур.
Очищення шкіри - найперший і важливий етап догляду за шкірою. Багато хто думає, що головне - це використання живильного крему. Але, не очистивши шкіру, ніякому крему через шари бруду, пилу і жиру не вдасться донести до шкіри необхідні їй корисні речовини. Адже достатньо оволодіти мистецтвом грамотного вмивання, і крем від зморшок може не знадобитися дуже довго!
Процедуру очищення слід виконувати два рази на день - вранці після сну для зняття накопичився за ніч на шкірі жиру, поту, продуктів переробки клітин, щоб підготувати шкіру до трудового дня, і ввечері - для видалення бруду, пилу, кіптяви, засобів декоративної косметики. Процес очищення називають «де-макіяж». Правильно виконати демакіяж допоможуть спеціальні засоби, що очищають, підбираються за типом шкіри.
Історія косметології
Історія косметології сходить до найдавніших часів. Вже первісні люди намагалися утримувати тіло в чистоті, прикрасити свою зовнішність. Про це свідчать і знахідки археологів, що досліджували поселення древніх, і праці етнографів, які вивчали життя збереглися до нашого часу племен. Розфарбування тіла, татуювання, всілякі бальзами використовувалися і в повсякденному житті, і для різних ритуалів і релігійних обрядів.
Прийнято вважати, що батьківщина сучасної косметики - Древній Схід. Вже в Давньому Єгипті косметика використовувалася досить широко. Мистецтвом виготовлення косметичних засобів володіли в основному жерці. Заможні люди застосовували дорогі методи поліпшення зовнішності (фарбувалися і жінки, і чоловіки), використовуючи для цього спеціальні речовини, а менш багаті використовували прості "народні" засоби. Турбота про зовнішність була для єгиптянок справою першорядної важливості. Крім олівця для брів їм була добре відома помада, лак для нігтів, фарба для волосся, запашна вода та інші атрибути арсеналу сучасної жінки. Їдкий сік деяких видів ірису вживали як рум'ян (подразнення шкіри цим соком викликало почервоніння, яка зберігалася тривалий час). У деяких випадках косметика мала профілактичне значення. Наприклад, підведення очей не лише жінками, але й чоловіками запобігало запалення повік від сліпучого сонця і сухого вітру.
Ідеалом жіночої краси древнього Єгипту вважається знаменита Нефертіті, дружина фараона Ехнатона. Природній красі довершеної особи все ж допомагала косметика: очевидний догляд за шкірою, грим, прикраси. Малюнок рота, брів, очей був підкреслений гримом, щоки також були підфарбовані. Вважається, що вона досконало володіла мистецтвом макіяжу.
З 16 в. до н. е.. дійшли до нас способи використання в якості косметичного засобу пудрообразного алебастру і меду, склади барвників для фарбування століття в зелений, а їх країв - в чорний колір. Губи і щоки підфарбовували хною. Найдавнішу губну помаду виявили при розкопках шумерського міста Ур (35-р. До н. Е..).
Особливе місце в історії косметології належить косметиці Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю. У цих країнах існував справжній культ жіночої краси, для підтримки і вдосконалення якій використовували туш, білила для обличчя, лак для нігтів. У Китаї дітям було прийнято фарбувати щічки червоною фарбою у вигляді яблучка, щоб Всевишній, глянувши на дітей, залишався задоволений, бачачи, що вони радісні і здорові. А ось що говорили про красу жінки китайські мудреці: "Милуватися красунею за ранковим туалетом краще після того, як вона напудріт обличчя". І ще: "Мудра жінка може мінятися щодня, повік не вичерпуючи своїх дивних перетворень ..."
Для чорніння очей і брів грекині використовували кіптява, додаючи в неї сік в'яжучих трав, або сажу, причому закріплювали її сумішшю яєчного білка зі світлою смолою. Губи і щоки рум'янили за допомогою сурику, або мелкотертих порошків і складів, що викликають прилив крові до щік.
У Древній Русі жінки фарбувалися щосили. Та так, що здавалися просто розмальованими пензлем. У косметичних цілях, як і у всіх інших країнах, застосовувалися, в основному, рослинні засоби, властивості яких язичники знали досконало. Наприклад, для рум'ян і помади використовували сік малини, вишні, натирали щоки буряком. Для додання шкірі білизни брали пшеничне борошно чи крейду. Для фарбування волосся так само використовували рослини, наприклад, шкіркою цибулі фарбували волосся у коричневий колір, шафраном з ромашкою - у біло-жовтий. Червону фарбу одержували з барбарису, малинову - з молодих листків яблуні, зелену - з пір'я цибулі, листя кропиви, жовту - з листів шафрану, щавлю і кори вільхи і т.д.
Перша «Енциклопедія краси» вийшла в Парижі в 1806 р ., Вона містила поради, як зробити шкіру красивіше.
Кінець 19 - початок 20 ст. характеризуються інтенсивним розвитком косметичного виробництва. Особливістю цього періоду є культ природних матеріалів і одночасно застосування речовин, отриманих хімічним шляхом. Крім того, змінилися вимоги до косметики, розширився її асортимент.
У наші дні основне правило при застосуванні косметики - використання високоякісних косметичних засобів за умови їх нешкідливості для шкіри і організму.
Прийнято вважати, що батьківщина сучасної косметики - Древній Схід. Вже в Давньому Єгипті косметика використовувалася досить широко. Мистецтвом виготовлення косметичних засобів володіли в основному жерці. Заможні люди застосовували дорогі методи поліпшення зовнішності (фарбувалися і жінки, і чоловіки), використовуючи для цього спеціальні речовини, а менш багаті використовували прості "народні" засоби. Турбота про зовнішність була для єгиптянок справою першорядної важливості. Крім олівця для брів їм була добре відома помада, лак для нігтів, фарба для волосся, запашна вода та інші атрибути арсеналу сучасної жінки. Їдкий сік деяких видів ірису вживали як рум'ян (подразнення шкіри цим соком викликало почервоніння, яка зберігалася тривалий час). У деяких випадках косметика мала профілактичне значення. Наприклад, підведення очей не лише жінками, але й чоловіками запобігало запалення повік від сліпучого сонця і сухого вітру.
Ідеалом жіночої краси древнього Єгипту вважається знаменита Нефертіті, дружина фараона Ехнатона. Природній красі довершеної особи все ж допомагала косметика: очевидний догляд за шкірою, грим, прикраси. Малюнок рота, брів, очей був підкреслений гримом, щоки також були підфарбовані. Вважається, що вона досконало володіла мистецтвом макіяжу.
З 16 в. до н. е.. дійшли до нас способи використання в якості косметичного засобу пудрообразного алебастру і меду, склади барвників для фарбування століття в зелений, а їх країв - в чорний колір. Губи і щоки підфарбовували хною. Найдавнішу губну помаду виявили при розкопках шумерського міста Ур (35-р. До н. Е..).
Особливе місце в історії косметології належить косметиці Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю. У цих країнах існував справжній культ жіночої краси, для підтримки і вдосконалення якій використовували туш, білила для обличчя, лак для нігтів. У Китаї дітям було прийнято фарбувати щічки червоною фарбою у вигляді яблучка, щоб Всевишній, глянувши на дітей, залишався задоволений, бачачи, що вони радісні і здорові. А ось що говорили про красу жінки китайські мудреці: "Милуватися красунею за ранковим туалетом краще після того, як вона напудріт обличчя". І ще: "Мудра жінка може мінятися щодня, повік не вичерпуючи своїх дивних перетворень ..."
Для чорніння очей і брів грекині використовували кіптява, додаючи в неї сік в'яжучих трав, або сажу, причому закріплювали її сумішшю яєчного білка зі світлою смолою. Губи і щоки рум'янили за допомогою сурику, або мелкотертих порошків і складів, що викликають прилив крові до щік.
У Древній Русі жінки фарбувалися щосили. Та так, що здавалися просто розмальованими пензлем. У косметичних цілях, як і у всіх інших країнах, застосовувалися, в основному, рослинні засоби, властивості яких язичники знали досконало. Наприклад, для рум'ян і помади використовували сік малини, вишні, натирали щоки буряком. Для додання шкірі білизни брали пшеничне борошно чи крейду. Для фарбування волосся так само використовували рослини, наприклад, шкіркою цибулі фарбували волосся у коричневий колір, шафраном з ромашкою - у біло-жовтий. Червону фарбу одержували з барбарису, малинову - з молодих листків яблуні, зелену - з пір'я цибулі, листя кропиви, жовту - з листів шафрану, щавлю і кори вільхи і т.д.
Перша «Енциклопедія краси» вийшла в Парижі в 1806 р ., Вона містила поради, як зробити шкіру красивіше.
Кінець 19 - початок 20 ст. характеризуються інтенсивним розвитком косметичного виробництва. Особливістю цього періоду є культ природних матеріалів і одночасно застосування речовин, отриманих хімічним шляхом. Крім того, змінилися вимоги до косметики, розширився її асортимент.
У наші дні основне правило при застосуванні косметики - використання високоякісних косметичних засобів за умови їх нешкідливості для шкіри і організму.
Завдання : Самостійно опрацювати матеріал , законспектувати , фото конспекту надіслати на електронну адресу.
Немає коментарів:
Дописати коментар