Тема програми №2. Історія косметики. Ідеал краси
07.09.2022
Урок №2 - №3
Історія розвитку косметики, її значення у житті людини в доісторичні
часи; давні держави Вавілон, Ассірія; давній Єгипет, Рим, Греція. Значення косметики у сучасному житті. Ідеал краси інших часів і в наш час.
Історія косметики
В різні часи косметиці надавалося абсолютно різне значення. Косметика могла використовуватися і в релігійних, і в декоративних цілях, її могли наносити як чоловіки, так і жінки. Або ж навпаки – вона могла бути заборонена. Саме слово «косметика» грецьке. І, як і слово «космос», що в перекладі означає «порядок» – порядок у всесвіті і порядок на обличчі. У Древній Греції були косметы – раби, в чиї обов'язки входило купання грецьких громадян у спеціальних ваннах з запашними маслами, а також вони займалися масажем. Слово «косметика» для позначення коштів для нанесення макіяжу вперше було використано на Міжнародній виставці в Парижі у 1867 році. Саме в цей рік миловари і парфумери почали представляти свою продукцію окремо від продукції фармацевтів.
Косметика в Стародавньому Єгипті.
Косметику використовували ще в Стародавньому Єгипті і країнах Месопотамії. Так, у Месопотамії вже 5000 років тому була відома губна помада. Фарбували губи і стародавні єгиптянки. В Давньому Єгипті в якості помади використовували суміш на основі тваринного жиру з додаванням бджолиного воску і червоного пігменту або ж червону глину. Помада в Давньому Єгипті найчастіше мала темні відтінки. Крім помади, єгиптянки також використовували тіні для повік, підводку для очей, фарбували нігті і волосся. Очі в Стародавньому Єгипті підводили як чоловіки, так і жінки, при цьому зовсім не з метою прикрасити себе. У ті часи вважалося, що підводка захищає очі від проникнення через них в душу людини злих духів. Для підводки очей єгиптяни використовували фарби із сурми (кохль – до цих пір використовується в якості підводки в мусульманських країнах, це чорний камінь, потовчений в порошок і розведений зазвичай касторовою олією) і сажі.
Фарбували повіки тертим малахітом, сумішшю зеленої міді і сірчистим свинцем, рудою. До речі, свинець ще і відлякував комах. Рум'яна в Стародавньому Єгипті робили із сировини рослин і чагарників. На головах єгиптяни носили масляні ароматні конуси, носіння яких вже було пов'язане з практичними потребами, – вони захищали від комах, яких в жаркому кліматі Стародавнього Єгипту було безліч. Нігті єгиптяни фарбували хною, про що збереглися відомості у згадках про найвідомішою єгипетської цариці Клеопатри. До речі, Клеопатра дуже любила косметику і навіть написала цілий трактат про косметичних засобах під назвою «Ліки для шкіри». Перші письмові відомості про косметику також пов'язані з Давнім Єгиптом – папірус Еберта – перший письмовий документ, в якому містяться поради щодо використання косметичних засобів.
Косметика в Стародавній Греції.
У Стародавній Греції також любили косметику. Про косметичні засоби можна прочитати в «Одіссеї» Гомера й у працях відомого давньогрецького лікаря Гіппократа, який описував ряд засобів, що дозволяють жінкам стати ще красивіше. Грекині фарбували губи, румянили щоки, осветляли волосся. Туш для вій грецькі дівчата робили із сажі, помаду з кошенілі (трав'яна тля) або ж з додаванням пігментів сурик, кіновар, які, до речі, отруйні.
Про отруйність деяких косметичних засобів, а відповідно їх шкоду, вже пізніше, у часи Стародавнього Риму, буде писати лікар Клавдій Гален. Адже кіновар – це ртутний мінерал, а сурик – мінерал, що містить у своєму складі не менш шкідливий для здоров'я свинець. Тим не менш, римлянки все одно будуть використовувати свої помади.
Стародавній Рим і історія косметики.
В Стародавньому Римі, на відміну від Греції, косметику використовували не тільки жінки, але і чоловіки – підводили губи і румянили щоки.
В Стародавньому Римі В якості фарби для повік використовувався вугілля, фукус (морська водорость), в основному, червоного кольору — для щік і губ, віск — в якості засобу для видалення волосся, ячмінне борошно та олія — для видалення прищів, а пемза — для відбілювання зубів. Римляни проводили багато часу в лазнях, стежачи за чистотою тіла, а також у соляриумах, приймаючи сонячні ванни.
Косметика Стародавньої Японії та Стародавнього Китаю.
В Японії жінки білили обличчя, виголювали брови і на їх місці робили дві густі риси чорною тушшю або малювали чорні кола. Лоб по краях у лінії росту волосся підводили тушшю і яскраво фарбували губи. Використовувалася помада зеленого кольору.
Заміжні жінки могли фарбувати зуби чорним лаком. Чоловіки також використовували косметичні засоби – малювали невеликі вусики, використовували ароматичні речовини, доглядали за пальцями рук і ніг, застосовуючи парові ванни. Жінки Стародавнього Китаю також, як і японки, білили обличчя і наносили рум'яна на щоки, подовжували брови, відрощували довгі нігті і фарбували їх у червоний колір.
Середньовіччя і косметика.
У Середньовічній Європі модними вважалися бліді, незаймані засмагою особи, а католицька церква була налаштована рішуче проти будь-якого використання косметики. Адже головне – це душевна краса, але ніяк не фізична.
Але, тим не менш, жінки все ж підфарбовували губи і румянили щоки. У моду також увійшла висока лінія лоба – і волосся треба лобом могли сбриваться, выщипывались брови і вії. Мода на високу лінію чола збережеться і пізніше – в період Відродження.
Косметика епохи Відродження.
У часи Відродження (Ренесансу) особи фарбували свинцевими білилами, використовували помаду, а також пудру.
Продавалася в ті часи в Італії і пудра на миш'яковистої основі. Таку пудру можна було купити в косметичній лавці пані Туфании з сімейства Тофана. Вельми кмітливі покупниці могли використовувати таку пудру не тільки в косметичних цілях, але і в якості отрути – розчинивши її у воді.
Своє життя пані Туфания закінчила на багатті. Але її справу продовжила Теофанія ді Адамо також з сімейства Тофана. Теофанія вважається винахідницею отрути «аква Тофану», секрет якого так і не був розкритий досі. Даний отрута був отрутою без смаку і запаху. При цьому він вбивав поступового, а ознаки отруєння легко можна було сплутати з ознаками хвороби, наприклад, черевного тифу. Жертвами отрути «аква Тофану» в основному ставали чоловіки – чоловіки та коханці фатальних італійок. Теофанія також була страчена святий інквізицією.
Косметика періодів бароко і рококо
XVII-XVIII століття. У XVII і XVIII століттях – періоди бароко і рококо – моду задає французький двір. Косметику в ті часи використовували у великих кількостях. Використовували як чоловіки, так і жінки фарбували яскравою помадою губи, румянили щоки, білили особи – блідий колір обличчя, як і раніше в моді, пудрили перуки, використовували різноманітні ароматичні речовини і духи у величезних кількостях. В тому числі і для того, щоб заглушити запах немитого тіла, так визнавалася іспанська королева, правда ще в XV столітті Ізабелла Кастильська – за все життя милася всього двічі – при народженні і в день весілля.
Людовік ХІV, французький король XVII століття, король-сонце, також мився кілька разів у житті – і то за порадою лікарів. В ті часи дворяни лише омивалися – в палацах були тазики з водою, в яких вони полоскали руки та обличчя. Тому французькі аристократи і дами тих часів пахли не ароматами туберози і лаванди, а зовсім іншими запахами.
У період рококо мода на бліді обличчя посилюється – особи не лише покриваються білилами, але ще і блакитною фарбою підводили лінії вен. При цьому на тлі блідого обличчя повинні були виділятися яскравим червоним плямою губи і рум'яні щоки – як у жінок, так і у чоловіків. І все це в поєднанні з зачісками неймовірних розмірів.
В Англії часів Королеви Єлизавети I (період царювання 17 листопада 1558 — 24 березня 1603 року) косметику навпаки намагалися не використовувати, вважаючи її шкідливою для здоров'я. У той час побутувало повір'я, що косметика не дає шкірі випаровувати вологу. Не любили косметику англійці і періоду правління королеви Вікторії (XIX століття). Втім, англійки, щоб надати щоках хоч якийсь рум'янець перед виходом у світло, нещадно пощипывали їх і кусали губи, з метою надати їм більш яскравий колір.
Косметика в XIX столітті.
У XIX столітті косметикою будуть користуватися повсюдно, при цьому не тільки знатні і багаті жінки, як це було раніше, але і жінки із середнім доходом. Косметика ж стане долею жінок, а не чоловіків, а її кольору перестануть бути яскравими і насиченими, і наблизяться до природних кольорів, за допомогою яких особам надавався здоровий рум'яний колір.
Надмірне використання косметики і яскравий макіяж будуть всіляко засуджуватися. При цьому яскравий і зухвалий макіяж стане ознакою жінок легкої поведінки. Подібне переконання збереглася в свідомості багатьох і донині, хоча на дворі давно XXI століття.
Підводячи підсумок можна стверджувати, що на моду і розвиток косметики дуже великий вплив мало світогляд часу і релігія.
Історична довідка
Помада. Корені слова фр. pommade, італ. pomata і лат. pomum — яблуко, колір помади – як колір стиглого яблука. Перша помада у формі олівця була представлена в 1883 році в Амстердамі, вона була загорнута в шовковий папір. Помаду в тюбику вперше представила фірма GUERLAIN. В 1915 році в США з'явилася помада в металевій упаковці, що зробило її використання досить зручним. А вже в 1949 році також у США з'являються машини для випуску помади в металевих, а пізніше і в пластикових тюбиках. У такому вигляді помада випускається і по сей день.
Туш для вій. Туш для вій вперше була випущена в XIX столітті англійським купцем родом з Франції Юджином Риммелом. А слово «rimmel» і донині в багатьох мовах – турецька, румунська, португальська – позначає туш.
Тіні для повік. Тіні для повік почала випускати компанія Max Factor, перші тіні для повік компанією Max Factor були розроблені на основі хни.
Тональний крем. Перший тональний крем також був розроблений компанією Max Factor в 1936 році.
Про ідеали краси. Краса привертала увагу людей з найдавніших часів. У ній убачали прояв чогось неземного й божественного. Краса — це об'єктивна сукупність моральних якостей і фізичних рис людини, здатна викликати позитивні емоції, що виражаються в естетичному замилуванні й щирій симпатії. Існували культури, у яких краса прирівнювалася до вищого блага. Греки, римляни, єгиптяни мріяли про вічну красу й тому наділяли своїх богів прекрасною зовнішністю та безсмертям. А що тоді ідеал краси? Ідеалам ми називаємо уявлення про найдосконаліші предмети, явища, якості тощо.
Чи залишається гарним для сучасної людини те, що було гарним для наших предків? Чи залишилися ідеали краси незмінними?
На кожному континенті переважає та чи інша раса, існує багато національностей із характерними, притаманними саме їм рисами зовнішності . Тому й для кожної національності існує індивідуальний еталон краси. Але навіть у межах однієї країни краса сприймалася в різний час по-різному. Тобто завжди існувало щось подібне до моди на колір шкіри,
очей, на відтінок волосся, на форму тіла, його розміри. Незважаючи на таке розмаїття смаків, усе ж таки зовнішня краса завжди притягувала багатьох людей. У всі часи художники зображали на картинах вродливих жінок, поети складали вірші, композитори — музику. Але з плином часу змінюються ідеали краси: сьогодні подобається одне, завтра — інше. Дуже важко знайти ідеал краси, який був би актуальним у всі часи. Як немає абсолютної істини, так немає и абсолютної краси. Ми можемо тільки дивуватися, дивлячись на жіночі та чоловічі портрети минулих часів. Отже, поняття краси може мати багато відтінків і різноманітних значень.
Вплив модних тенденцій на здоров'я. Хто ж формує сучасні тенденції краси? Телебачення, мода та засоби масової інформації щосили пропагують свої ідеали краси, головні цінності якої — мати якомога кращий і дорожчий вигляд. Особливо страждає від такого впливу молодь, копіюючи своїх телевізійних кумирів. На жаль, у них формується зовсім інша система цінностей, де поняття «краса* обмежене лише фізичними проявами.
Під цим впливом молоді люди починають аналізувати свою зовнішність і, щоб «добре» виглядати, шукають шляхи усунення «недоліків».
Модні й небезпечні косметичні процедури. Засмага. Незважаючи на серйозну небезпеку для здоров’я, пов’язану із засмагою в солярії, молоді люди продовжують боротися за бронзовий колір шкіри.
На відміну від звичайних, сонячних, променів, випромінювання ламп солярію сильніше зневоднює й сушить шкіру, що призводить до утворення вільних радикалів, які прискорюють процеси старіння й навіть можуть викликати різні новоутворення. У природному сонячному світлі перенажа-
ють УФ-промені типу «В», які виливають переважно на верхні шари шкіри, а лампи солярію випромінюють промені типу «А* — довгі, що впливають на більш глибокі шари шкіри. (Пригадайте фішку).
Коси й дреди. З одного боку, безліч тугих кісок — це цікавий модний тренд, але в іншого — це цілком імовірна причина випадіння волосся та облисіння. Особливо негативно впливають на волосся аф|юамериканеькі кіски: за статистикою майже 60 % жінок після цієї процедури страждають від випадіння волосся (мол, 35).
Попите — лікарська форма ботулінічного токсину тину А — розслаблює м’язи на кілька місяців. Токсин виробляється бактерією, яка викликає ботулізм — рідкісне, але серйозне захворювання (пригадайте § 10).
Якщо кількість токсину велика або ін’єкція зроблена неякісно, то може бути порушений рух повік або інших частин обличчя. Після ін'єкцій ботокса міміка обличчя стає скутою, а рухи м’язів, необхідні для стимуляції кровообігу й активного обміну рідини, паралізовані — тоді кров застоюється в капілярах, отже, шкіра отримує менше рідини, кисню й поживних речовин.
Контактні літи, які збільшують очі. Круглі контактні лінзи, які візуально збільшують очі, можуть стати причиною серйозних проблем із зором. Такі лінзи стали особливо популярними серед дівчаток-підліткїн. Іноді вони не задумуються, що ризикують отримати серйозні травми очей і навіть сліпоту — коли користуються контактними лінзами без призначення окуліста або коли контакгні лінзи купують лише з метою поліпшити зовнішність.
Креми, що підбілюють шкі/гу. Деякі косметичні продукти, утому числі креми, що відбілюють шкіру, містять високу концентрацію ртуті. її використовують у таких кремах, бо вона має властивість блокувати в шкірі виробництво пігменту меланіну.
Високий рівень ртуті можна також знайти в деяких сортах мила, лосьйонів і в омолоджуючих косметичних продуктах.
Вплив ртуті має серйозні наслідки д ія здоров'я. Це може призвести до ушкодження шкіри, нирок і нервової системи.
Хімічні пілінги. Під дією агресивних хімічних агентів верхні шари шкіри видаляються, а на їх місці активно діляться молоді пружні клітини. У результаті обличчя помітно молодшає. Глибокий хімічний иілінг необхідно прово-
доти в клініці. Хімічний пілінг — украй травматична процедура, тому довіряти її потрібно тільки грамотному й перевіреному фахівцеві.
11ерманептпиймакіяж. За його допомогою малюють контури губ, візуально збільшують густоту брів, а розріз очей роблять більш спокусливим. Треба пам'ятати, що при татуюванні порушується цілісність шкірного покриву, при цьому можливе зараження інфекціями. Звичайно, працівники салонів зобов'язані дотримуватися правил гігієни й регулярно дезінфікувати інструменти, однак відвідувачі не застраховані від алергії на барвники та небезпеку ‘—•'ікування ВІЛ, гепатитом С.
Багато медичних фахівців уважає, що переважну більшість із перерахованих вище процедур заборонено робити особам, які не досягли 18 років. Чому?
Про можливу небезпеку наслідків пластичної хірургії, пірсингу, татуювання. Пластична хціургія. Людина прагне досягти досконалості протягом тисячоліть. Ьажання бути привабливою, мати гарне обличчя та фігуру притаманне кожній людині. Але одна справа, коли за допомогою пластичної хірургії людина позбавляється від вроджених дефектів й зовсім інша — коли усуває видимі лише їй уяві недоліки. То чи є сенс у пластичній хірургії?
Користь пластичної хірургії полягає в тому, що за допомогою пластики можна усунути фізичні недоліки та вроджені патології, шрами після травм та аварій, вади шкіри й обличчя, і людина отримує шанс на повноцінне, нормальне життя, зникають психологічні проблеми, підвищується самооцінка. Для старшого покоління це можливість повернути колишню привабливість і ще довго виглядати молодо.
Проте потрібно пам'ятати про небезпеки пластичної хірургії:
• хірургічне втручання — це завжди ризик;
• кожен організм має індивідуальні особливості;
• через кілька років ефекг від операції зникає, отже, необхідно проводити пластику повторно;
• операція загрожує ускладненням: ризик відторгнення імилан гів, розвиток гнійних запальних процесів, зараження крові, алергічні реакції на медичні препарат
Пірсинг. Першість серед останніх «модних хітів» на різних частинах тіла займає пірс и ні’. Молоді люди прагнуть не відстати від моди, виділитися з натовпу незвичайною зовнішністю. Але, може, хто й не знає, що пірсинг становить досить реальну небезпеку.
Чому людям, які зробили пірсинг чи тату менше року тому, заборонено ставати донорами?
Серед ускладнень, які найбільш часто трапляються після пірсингу, стають різні інфекції, пухлини н кровотечі. Так, пірсинг язика або губи заірожує за-
несенням інфекції, пошкодженням нервів і навіть дубів, уростанням прикраси в губу. Крім той), люди з пральним пірсиншм отримують більше шансів на захворювання ясен або |юдколювання дубів.
Пірсинг пупка спричиняє найпоширеніше ускладнення — флебіт — нападения пупкової вени. Прокол брови може обернутися пошкодженням судин, і тоді не уникнути набряку або гематоми. А масивна прикраса, яка постійно маячить перед очима, може стати причиною косоокості (мая. 'Мі). Якщо пір-синг чи тату дроблені не в сиеціалідованих салонах, цілком можна інфікуватися гематитом С, а також ВІЛом.
Татуювання, Останнім часом молоді хлопці та дівчата у віці до ЗО років прикрашають татуюванням свою шкіру. Найчастіше це прагнення до самовираження або просто імпульсивність юнацтва, при цьому більшість людей приймак таке рішення, не здогадуючись про його небедпеки та наслідки. Татуювання — це недмивний малюнок, що наноситься да допомогою введенот під шкіру пігменту на глибину приблидно 3 мм. Серед ускладнень, які часто трапляються після татуювання, — інфекції. Це може бути недначна інфекція або ж дуже сер йодне дахворювання. Недважаючм на безліч методів перил ідації, дахворювання підчас нанесення тату все ж поширюються (ВІЛ, гепатит С, а також існує небедпека да-раження «звичайним» стафілококом). Убезпечити себе від ускладнень можна тільки да умов ідеальної стерильності (матеріали, якими проводитиметься нанесення зображення, мають бути одноразовими). Але навіть якщо нанесення тату нрой шло в сертифі кованому салоні да умов стерильності, ніхто не дастрахован ній, наприюшд, від реакції на фарбу (т|іеба пам’ятати й про дуже високу канцероген-іасть деяких барвників для татуажу), род нитку екземи, алергічного дерматиту, алергічних реакцій повільного типу (смертність від яких сягає 25 %).
Тому, перш ніж зважитися на натільний малюнок, надумайтеся про те, що вивести йот буде коштувати дорожче. Методи видалення тату — це найчастіше видалення шарів шкіри, пересадка шкіри, пластична операція або лазерна операція. Усі методи залишають на шкірі шрами.
Ви маєте переконатися, що місце, у якому плануєте робити пірсинг або тату-аж, — безпечне;
• майстер повинен мити руки бактерицидним милом і вдягати нові одноразові рукавички;
• у кабінеті (салоні) має бути чисто, є автоклав (спеціальний апарат для стерилізації);
• майстер повинен користуватися одноразовими інструментами або стерилізувати багаторазовий;
• голка для проколювання має бути новою й після закінчення процедури її зберігатимуть у спеціальному контейнері.
Якщо ж ви зупинили свій вибір на варіанті «пістолета”, то повинні переконатися, що в ньому використовуються тільки стерильні одноразові касети.
Як ви розумієте народну мудрість: «Справжня краса тиха»?
Об'єднайтеся в групи «Підлітки», «Лікарі», «Батьки», «Майстри з татута пірсин-гу- та спробуйте назвати якомога більше причин, щоб переконати підлітка не робити пірсингу й татуажу. Пограйте в рольову гру. Для цього можете скористатися поданою інформацією.
Пірсинг і татуаж мають властивість «розростатися», коли шкіра з віком розтягується. Малюнок може деформуватися до невпізнання, і чарівна дівчина на плечі перетвориться на величезний малюнок.
Довго заживають проколи в язиці, у пупі, сосках і на геніталіях.
Тату й пірсинг, особливо зроблені нопрофесіоналами, часто гнояться, а шрами залишаються назавжди.
За татуюванням треба постійно стежити: засмагати без крему не можна й дуже небажано травмувати шкіру.
Під час нанесення тату й проколювання можуть занести інфекцію навіть у салоні, а ще буде дуже боляче, адже, як правило, знеболювання при таких процедурах не роблять.
Вивести тату можна, зрізавши шар шкіри, після чого залишиться шрам, а деякі фарби взагалі не видаляються й залишаються назавжди.
Так, мабуть, улаштована природа, що людина передусім сприймає зовнішність, яка часто буває штучною, прикрашеною, особливо в наш час, коли телебачення й увесь медійний світ загалом фіксують увагу лише на зовнішньому аспекті краси, насаджуючи штучні цінності й стандарти. Тому сьогодні, як ніколи, потрібно пам’ятати про прості, але непорушні моральні істини — доброту, щирість, відданість, безкорисливість, здатність прийти на допомогу, уміння пробачати та духовність. Лише внутрішня краса є справжньою. Коли ми збагачуємо наш життєвий досвід, коли робимо висновки та виправляємо помилки, коли звикаємо дбайливо ставитися до навколишнього світу й оточуючих нас людей, лише тоді розкриваємо найкращі риси. Завжди приємно спілкуватися із зовнішньо вродливою людиною, але цікавіше — з тією, що має красиву, тонку й чутливу душу. Концентруючись лише на зовнішності, молоді люди в погоні за модою та «ідеалами краси» ризикують розвинути багато комплексів і зупинитися у своєму психічному розвитку. Обов'язково потрібно
пам'ятати, якщо людина но живо духовним життям, и фізичні резерви швидко вичерпуються, що неминуче призведе до хвороби.
Саме тому дуже важливо усвідомити той факт, що лише духовна краса вдихає в нас життя, робить душу світлішою, а вчинки правильними та зваженими. Адже з роками фізична врода змарніє, але ніщо не вплине на вроду духовну.
Завдання: Самостійно опрацювати матеріал, законспектувати , надіслати фото роботи на електронну пошту.
Немає коментарів:
Дописати коментар