Тема : Основи кольороведення.
Урок № 19 - 20
Лабораторно - практична робота №15 - 16. Змішувати фарби контрастних і споріднених відтінків.
Змішування кольорів: таблиця
ХРОМАТИЧНІ ТА АХРОМАТИЧНІ КОЛЬОРИ
.jpg)
ОСНОВНІ І ВТОРИННІ КОЛЬОРИ
В спектрі є три основних кольори: червоний, жовтий і синій, які неможливо отримати шляхом змішування інших. У колірному колі вони вважаються первинними і служать основою для всієї решти хроматичної гами. Виділяють також вторинні кольори або складові, отримані шляхом змішування кольорів основної групи:
- оранжевий можна отримати з червоного та жовтого;
- зелений – з синього і жовтого;
- фіолетовий – з синього і червоного.
Для того щоб отримати коричневий змішуванням кольорів фарб, спочатку потрібно взяти жовтий і синій для отримання зеленого, а потім додати червоний.
СКЛАДНІ КОЛЬОРИ
Для корекції і отримання бажаного відтінку просто додайте зелений або червоний. Вторинні кольори розташовуються на колірному колі між основними. Існує і третя група – складні кольори, які утворюються шляхом змішування кольорів з основної і вторинної групи:
- червоно-помаранчевий;
- оранжево-жовтий;
- жовто-зелений;
- зелено-синій;
- синьо-фіолетовий.
На колірному колі вони знаходяться між основними і вторинними, тому також називаються третинними. Червоний і жовтий, синій і помаранчевий, фіолетовий і жовтий знаходяться на ньому один навпроти одного – це додаткові кольори, які підсилюють і врівноважують один одного.
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОЛЬОРУ: ТОН
Для того щоб зрозуміти, як отримати кольори при змішуванні, потрібно розібратися з їх основними характеристиками: колірним тоном, світлотой, насиченістю і температурою. Тоном називають якість кольору з хроматичного спектру, яке зазвичай позначається його назвою – кораловий, кармін, персиковий. Колірний тон створюється змішуванням кольорів хроматичної та ахроматичною груп. Він може бути чистим або приглушеним. Чистий колір виходить шляхом змішування з білим або чорним, а приглушене – з сірої гамою.
ЩО ТАКЕ СВІТЛОТА
Хроматичні та ахроматичні відтінки по-різному впливають один на одного. Наприклад, при контакті з білим з’являється новий відтінок, чорний заглушає тон, а сірий здатний змінити характеристики хроматичного кольору. Світлотой називається ступінь затемнення або висвітлення кольору. Вона притаманна обом колірним групам. Вона змінюється від жовтого, є найбільш світлим, до фіолетового, є самим темним. Світлота колірного тону – це кількість доданого до основного кольору чорного або білого. Вона може бути однаковою з світлотой кожного хроматичного кольору.
НАСИЧЕНІСТЬ КОЛЬОРУ
Насиченістю визначається ступінь чистоти і інтенсивності того чи іншого відтінку. Спектральні кольори мають максимальним ступенем насиченості. Ахроматична група – це ненасичені кольори. У процесі додавання хроматичної або ахроматичних відтінків насиченість зменшується, а колір наближається до сірого. Так відбувається при змішуванні кольорів, які є протилежними. Слабка за інтенсивністю колір називають нейтральним. Якщо змішати протилежні відтінки в різній пропорції, то інтенсивність знизиться, а тон буде прагнути до сірій гамі. При рівній пропорції виходить сірий колір.
КОЛІРНА ТЕМПЕРАТУРА
Температура – це поняття, засноване на людських асоціаціях. Червоні відтінки вважаються теплими, а сині – холодними. Звідси і з’явилося розділення: до теплих відносяться відтінки від фіолетово-червоного до жовто-зеленого, а до холодних – від синьо-фіолетового до синьо-зеленого. Фіолетовий і зелений при цьому ставляться до нейтральним по температурі квітам. Згідно теорії, зелений з’являється при змішуванні синього і жовтого, а фіолетовий колір – при змішуванні кольорів, які є максимально холодним і теплим, тобто синього і червоного. Тому чим менше синього, тим менше стає холодним фіолетовий відтінок, і навпаки. Ахроматична група – це завжди холодні кольори. Колірний тон, в залежності від присутності в ньому теплих, холодних або ахроматичних відтінків, може бути холодним, навіть якщо його «батьком» є теплий тон. Приклад такого кольору – світло-рожевий, який відноситься до холодної групі.
КАРТА КОЛІРНИХ ТОНІВ
Таким чином виходячи з характеристик кольорів їх все можна розділити на 8 основних груп:
- По колірному тону – чисті, приглушені.
- По світлоті – темні і світлі.
- По насиченості – яскраві та тьмяні.
- По температурі – холодні і теплі.
Для зручної орієнтації по різним відтінкам існують так звані карти кольорів. Карти існують для різних інтер’єрних і художніх фарб. Вони дозволяють легко порівнювати різні кольори і визначати їх назви. Це дуже зручно, якщо потрібно вибрати, наприклад, певний відтінок для фарбування стін в будинку або для дизайну одягу.
ОСНОВНІ ГРУПИ ВІДТІНКІВ
У певної фірми-виробника можуть бути і варіанти кольори при змішуванні фарб. На карті кольорів ряди тонів ґрунтуються на змішанні кольорів з хроматичного і ахроматического спектру і діляться на наступні групи:
- локальні – це чисті та яскраві, максимально насичені кольори, тони з ахроматического спектру відсутні;
- сильні – чисті та яскраві, але менш насичені, в них присутня 3% сірого кольору, 50% білого і чорного;
- яскраві чисті, світлі, яскраві, средненасыщенные, з десятивідсотковим присутністю білого кольору;
- пастельні – чисті, світлі і средненасыщенные, 50% білого;
- вибілені – чисті, світлі і мінімально насичені, 90% білого;
- пилові – приглушені, слабонасыщенные, світлі, 80% білого і 20% чорного;
- м’які – приглушені, слабонасыщенные, 70% білого і 30% чорного;
- тьмяні – слабонасыщенные, темні, 40% білого і 60% чорного;
- бляклі – приглушені, середньої светлоти і насиченості, 60% білого і 40 чорного;
- глибокі – насичені, чисті, темні, 25% чорного;
- темні – чисті, темні, средненасыщенные, 45% чорного;
- зачерненные – максимально темні, чисті і ненасичені, 55% чорного.
Локальні і сильні відносяться до звичайних кольорів. Яскраві, пастельні і вибілені – до чистим і світлим. Приглушені тони – це пилові, м’які, бляклі та тьмяні. Чистими темними тонами є глибокі, темні і зачерненные. Тон середнього кольору багато в чому залежить від процентного співвідношення білого і чорного: світлі відтінки містять більше білого, а темні – більше чорного.
ЗМІШУВАННЯ КОЛЬОРІВ ФАРБ
Розглянемо технологію змішування фарб на прикладі акварелі. Перед початком роботи обов’язково потрібно підготувати, скласти колірний круг з тієї палітри, яка є в наборі. Для цього візьміть жовтий, червоний і синій колір. Якщо в палітрі кілька відтінків одного кольору, потрібно вибрати найбільш яскравий і чистий. Далі змішайте червоний і жовтий для отримання помаранчевого і покладіть його між ними на колі. Додайте до одного відтінку більше жовтого, а до іншого – більше червоного, щоб отримати різні тони і також помістіть їх на коло. Коричневий колір – змішування кольорів з основної групи. За бажанням можна створювати більше різних переходів тони, розширюючи свій колірний круг. Тепер ви знаєте, як отримати змішування кольорів, тому повторіть всі кроки, об’єднуючи червоний і синій для отримання фіолетового, а потім – жовтий і синій. Це дуже допомагає в роботі з фарбами – орієнтуючись на готову палітру, простіше вибрати потрібний відтінок і змішати їх у правильній пропорції. Светлота в акварелі виходить при розбавлення водою.
СТВОРЕННЯ ВЛАСНОЇ ПАЛІТРИ
Можна взяти за основу зовсім інші кольори, наприклад жовтий, голубий і малиновий. В цьому випадку вийде відома колірна модель RGB, яка використовується в телевізорах, планшетах і моніторах для створення різних відтінків. При змішуванні цих кольорів вийде яскрава і життєрадісна палітра. Інший варіант – використовувати чорний, червоний і жовтий, то вийдуть більш темні і благородні тони. Застосовуючи той самий підхід, але комбінуючи різні відтінки базових кольорів, можна отримувати незвичайні результати. Спробуйте використовувати не яскравий жовтий, червоний і синій, а приглушені, темні тони – вийде темний колірний круг, більшість відтінків на якому буде належати до бежевій гамі. Тони будуть стриманими, приємними і природними.
Немає коментарів:
Дописати коментар