Тема : Вступ . Вихідні матеріали виробництва парфюмерно - косметичних товарів.
Урок №1 - 2
Парфюмерно - косметичні товари як основна група матеріалів , що використовуються при обслуговуванні відвідувачів у пеукарнях.Коротка харктеристика сировини, напівфабрикатів, що застосовуються для виробництва парфумерно - косметичних товарі .Виробники сучасних косметичних засобів.
Споживні властивості парфумерно-косметичних засобів у цілому можна поділити на такі основні групи: функціональні, ергономічні, естетичні, надійність, безпечність. Функціональні властивості визначають ефективність дії засобу, і виконання функцій найбільш важливих для споживача. Залежно від призначення косметичних засобів, функції, що виконуються ними, мають свої особливості, наприклад: для шампунів – це миюча, піноутворююча здатність, для дезодорантів – усунення запаху поту, для лаку для нігтів – висихання, для декоративної косметики – стійкість, для косметичних кремів – омолодження шкіри, усунення дефектів, для парфумерії – стійкість запаху, антисептичні властивості, та ін. Тобто до функціональних властивостей парфумернокосметичних засобів можна віднести: парфумерні, косметичні, захисні, лікувально-профілактичні, спеціальні властивості; очищаючу, тонізуючу дію; здатність відлущувати та ін. 8 Парфумерні властивості – це здатність ароматизувати шкіру, волосся, руки, одежу та ін. і довготривалого утримання цього аромату. Косметичні властивості проявляються через зовнішній видимий ефект покращення стану шкіри і волосся, завдяки зволоженню, живленню, регенерації, поліпшенню обмінних процесів у шкірі, внаслідок чого підвищується пружність і еластичність шкіри, покращується її колір, розгладжуються зморшки. Захисні властивості, наприклад, засобів для засмаги забезпечуються завдяки сонцезахисним добавкам, що захищають шкіру від старіння; захист від низьких температур забезпечують спеціальні добавки на жировій основі призначені для застосування в холодну пору року. У засобів для догляду за ногами, антиперспирантів, лікувальних шампунів для волосся, лікувальних засобів для догляду за порожниною рота функціональні властивості проявляються у лікувально-профілактичній дії, а саме – антисептичній, антипарадонтозній тощо. Спеціальні властивості полягають у вибілюванні шкіри (креми зі спеціальними відбілювальними добавками – кислотами, вітаміном С, соком лимону та ін.), здатності звуження порів (дезодоранти-перспиранти), депіляції (видалення волосся за допомогою спеціальних кремів). Не менш важливими функціональними властивостями косметичних засобів є: очищуюча здатність, яка характеризується миючою здатністю (для мила і гелів), очищуючою дією (для молочка, лосьйонів), тонізуючою здатністю (для тоніка), здатністю відлущувати (скраби, які видаляють з поверхні шкіри ороговілі лусочки і сприяють глибшому очищенню) та ін. Ергономічні властивості задовольняють фізіологічні і психологічні потреби відповідно до певних характеристик споживачів. Вони характеризують здатність товару створювати відчуття зручності і комфортності. Ергономічні властивості парфумерно-косметичних товарів визначаються консистенцією, 9 упаковкою, засобами, що полегшують користування косметичними товарами та ін. Надійність парфумерно-косметичних товарів пов'язана передусім з їх збереженістю, тобто здатністю протягом тривалого терміну зберігати якість і функціональні властивості та визначається терміном придатності, який може бути від декількох місяців до 1-3 років. Триваліший термін придатності цієї групи товарів повинен викликати уважне відношення до її складу, і передусім до виду і кількості консервантів. Останнім часом у виробництві парфумерно-косметичних засобів склалася практика встановлення терміну придатності самим виробником, який базується на рецептурі засобу. Естетичні властивості парфумерно-косметичних товарів покликані задовольняти естетичні потреби людини. Показниками цих властивостей є зовнішній вигляд, колір, запах, дизайн упаковки, інформативність упаковки, стильове рішення. Стиль косметичних товарів відображає взаємозв'язок вмісту і зовнішнього оформлення товарів. Фірмовий стиль, який визначає імідж фірми і товарів, що випускаються нею, особливо проявляється в художньому оздобленні упаковки. Безпечність парфумерно-косметичних товарів залежить від складу, якості початкових компонентів, технологічного процесу, умов зберігання і продажу, умов споживання. На кожному етапі життєвого циклу в косметичних товарах можуть відбуватися ті, або інші процеси, які викликають зміни, небезпечні для здоров’я людини. Тому для перевірки безпечності косметичних товарів проводять комплекс випробувань, а саме: визначають індекс гострої та хронічної чутливості, індекс шкірноподразнювальної дії, індекс подразнювальної дії на слизову оболонку очей, суб’єктивні та об’єктивні показники; вміст токсичних елементів, кислотне число, вміст лугів та ін. Безпечність – один із найважливіших показників косметичних засобів. Адже ця продукція, потрапляючи на волосся, шкіру людини, у порожнину рота може викликати низку захворювань. Тому з метою забезпечення випуску високоякісної продукції, безпечної для споживача проводиться не тільки органолептична оцінка якості та 10 визначення фізико-хімічних показників, а й токсикологічна експертиза. Токсикологія вивчає дію хімічних речовин на організм тварин, встановлює безпечні рівні дії, дозволяє регламентувати вміст інгредієнтів у рецептурах готових виробів. Клінічні випробування проводять, також, на людях - добровольцяхапробантах. Тільки при позитивних результатах хімічних, мікробіологічних і токсикологічних випробувань вирішується питання про безпечність косметичного засобу для широкого застосування.
Для виробництва парфумерно - косметичних товарів використовують різноманітну сировину (інгредієнти), яка відноситься до органічних і неорганічних сполук. Основну речовину використовують у виробництві декоративної косметики і гриму, які відносяться до органічних сполук,це:жири, масла, продукти з переробки, воски, продукти переробки нафти, смоли, вуглеводи, спирти, емульгатори, желатенуючи речовини, консерванти, розчинники, фарбуючи речовини.
.Кількісний аналіз
Існують певні правила, яким слідують виробники косметики. На списку інгредієнтів – речовини написані через кому. Інгредієнти, що входять до складу косметичної продукції, указуються в порядку убування концентрації, тобто на перше місце ставлять той компонент, якого найбільше, на останнє - той, котрого найменше.
Якщо виробник не вказує склад косметичного засобу, пояснюючи це секретом фірми, приблизно, що він може щось приховувати. Адже для того, щоб використати чужу рецептуру, недостатньо знати тільки інгредієнти, необхідно знати технологію й концентрацію. Або, наприклад, виробник пише тільки активні інгредієнти, а консерванти й віддушки не вказує, хоча їхня кількість може досягати до 99% й 1% доводитися на активні інгредієнти.
2. Якісний аналіз
Косметичні інгредієнти - натуральні і синтетичні - належать до певних класів речовин.
Косметичні засоби у своєму складі містять:
1. Жири і масла;
2. Воски і воскоподібні речовини;
3. Емульгатори;
4. Смоли;
5. Спирти;
6. Желатинуючи речовини;
7. Вуглеводи;
8. Консерванти;
9. Біалогічно-активні речовини;
10. Духмяні речовини;
11. Розчинники;
12. Фарбуючи речовини.
Виробництво косметичних товарів
Виробництво косметичних товарів дуже складний хімічний процес, який складається з наступних етапів:
1. ПІДБІР СИРОВИНИ
2. ЗМІШУВАННЯ СИРОВИНИ
3. ОБРОБКА СУМІШІ
4.ФАСУВАННЯ ВИРОБУ
5. МАРКУВАННЯ ТА УПАКУВАННЯ ВИРОБУ
Жири, масла та продукти їх переробки
Жири – високомолекулярні органічні сполуки трьох молекул жирних кислот з однією молекулою гліцерину.
Як хімічні сполуки жири мають слідуючи властивості:
· Якщо жирні кислоти тверді, то жир - твердий. Рослинні жири - рідкі і називаються маслами.
· Жири мають здатність омилюватись. При дії на них луг утворюються мила;
· Жири й масла піддаються прогірканню. Для виготовлення декоративної косметики використовують чисті жири і масла, які не мають запаху і смаку.
Основою косметичних засобів є жири й масла, які, впливаючи на шкіру, виконують ряд важливих функцій:
· сприяють відновленню ліпідного балансу (ліпідний баланс, він же ліпідний бар'єр, що не дозволяє бактеріям і вірусам проникати в шкіру). Від стану ліпідного бар'єра залежить проникнення або непроникнення бактерій - гарний здоровий бар'єр і шкіра здорова. Приклад, людина скаржиться, що у неї дуже чутлива шкіра й це вона вважає нормальним. Насправді у неї ушкоджений ліпідний бар'єр і будь-яка речовина, що вона наносить проникає на глибокі шари, куди б не треба було проникати, і будь-яка бактерія проникає крізь ушкодження ліпідного бар'єра .
· Звідси друга функція масел - це захист. Масла забезпечують захист шкіри, допомагаючи відновити ліпідний (жировий) бар'єр.
· Сприяють утриманню вологи - потрібна волога перебуває усередині -ліпідний бар'єр, як покривало з жиру, зупиняє випар, а якщо в покривалі "дірки", те вода безперешкодно випаровується. Бережіть воду зсередини - це робить Вашу шкіру не сухий, не зморшкуватої, без води не проходять багато хімічних реакцій у шкірі.
· Масла на собі доставляють у глибокі шари шкіри біологічно - активні речовини.
У виробництві косметичної продукції використаються ті жири й жирові компоненти, які по складу близькі до підшкірного жиру людини.
Тому масла в косметичній композиції відіграють основну роль - захист, зволоження, харчування й транспорт для біологічно активних речовин.
Для виготовлення декоративної косметики використовують чисті жири і масла, які не мають запаху і смаку. Використовують м’які, ніжні жири і масла.
Виробництво жирів та масел:
Існують різні способи одержання рослинних масел, і від цього залежить їхня біологічна цінність.
1 спосіб: Масла холодного віджиму під пресом є найціннішими, але й більш дорогими. Це спосіб без усяких органічних розчинників, але віджим відбувається один раз, потім другий раз, потім третій, і так до сьомого-восьмого. По запаху й кольорам не відрізнити, який раз віджимали, але з кожним разом концентрація корисних речовин зменшується. Перший і другий віджим вітчизняні маслороби продають за кордон, а в нас натуральне масло якого-небудь п'ятого віджиму - зате можна поставити низьку ціну.
2 спосіб: Використовують екстракцію іншого масла, що буде збагачуватися жиророзчинними компонентами екстрагіруємого масла (наприклад, у масло сої додають паростки пшениці, а через деякий час виймають паростки пшениці, а на баночці пишуть масло паростків пшениці, хоча там 95% масла сої й 5% масла паростків пшениці - тому низька ціна). Найдешевший, але не найкращий спосіб одержання масла - гаряча екстракція за допомогою органічних розчинників, які потім видаляють. Тут дуже важливий процес очищення від цих органічних розчинників - це дуже дорогий процес очищення. А якщо масло до кінця не очищено від хімії - органічних розчинників - то може початися процес перекісного окислювання ліпідів, масло губить свої коштовні властивості, вітаміни, антиоксиданти, - таке масло сприяє появі комідонів і може викликати алергійні реакції.
Після одержання масла очищають різноманітними фізико-хімічними процесами, які називають рафінацією.
Тваринні жири виділяються з жирових тканин деяких тварин. Основний метод одержання тваринних жирів - витоплювання, в окремих випадках використовується екстрагування за допомогою лугів і карбонатів впливом на здрібнену сировину. Найкращими тваринними жирами являються жири морськіх тварин і риб, найцінніший жир-кашалотовий.
У виробництві використовують жири і масла, і продукти їх переробки : кашалотовий саломас, стеарин, копитний, мигдальне, горіхове, касторове, кокосове, пальмове, какао, соєве, кунжутне, кукурудзяне, лляне та ін.
Жир кашалотовий (саломас – продукт гідрогенізації жиру) одержують з тканин тулуба кашалота. Містить 60-70% воску і 30-40% власне жиру.
Стеарин – суміш стеаринової, пальмітинової та інших жирних кислот, маса дрібнокристалічної будови білого кольору. Сировиною є тверді жири.
Масло мигдальне одержують із солодкого і гіркого мигдалю. Жовтуватого кольору, легко гіркне, однак добре консервується. При нагріванні втрачає свої якості.
Касторову олію дістають із стиглого, свіжоочищеного від оболонок насіння рицини. Жовтуватого кольору, легко розчиняється у спирті, не розчиняється у бензині.
Какосове масло – мазеподібної консистенції добуваються із копри горіхів кокосової пальми. Містить близько 65% масла, велику кількість біалогічно-активних речовин.
Масло какао одержують із какао бобів. Ніжний, твердий, легкоплавний жир жовтуватого кольору, нейтральної реакції, майже не гіркне, легко омилюється єдкими лугами.
Структуроутворюючі компоненти використовуються для одержання косметичних засобів необхідної консистенції й підвищення термостатичності. Для цього застосовують воски тваринного, рослинного й синтетичного походження.
Воски містять: жирні кислоти, вуглеводи, спирт, фарбуючи речовини.
Властивості:
· Воски споріднені з жирами;
· Це тверді, пластичні речовини;
· Не прогіркають, не омилюються;
· При нагріванні добре плавляться;
· Не розчиняються в спиртах і воді;
· Володіються здібністю утворювати стійкі емульсії (креми, помади…).
Тварини воски:
Бджолиний віск - продукт життєдіяльності бджіл. Основний структуроутворюючий компонент в емульсійних кремах, сприяє утворенню воскообразної плівки на поверхні шкіри. Буває: жовтий (натуральний), білий (відбілений). Шкіра стає м’якою і бархатистою.
Спермацет – твердий віск нейтральної реакції. Добувають з частин черепа кашалота та китів, а також жиру дельфінів та акул. Преваги спермацету перед бджолиним воском – в його ніжності і властивості залишати легкий слід на шкірі (наприклад, губ, якщо водиться до складу губної помади).
Ланолін – є секретом сальних залоз, одержують шляхом обмивання вовни вівці. Жовтого кольору, мазеподібної консистенції. Має специфічний запах.
Криолан (рідкий ланолін) - одержують за допомогою фракційної кристалізації з ланоліну в розчиннику, криолан добре змішується з мінеральними й рослинними маслами, силіконовими рідинами, гігроскопічний, добре зм'якшує шкіру, швидко усмоктується, не залишаючи липкості, є гарним емульгатором.
Терлан (твердий ланолін) - одержують при виділенні рідкого ланоліну, менш гігроскопічний, ніж ланолін, але має більшу в'язкість, добре зм'якшує шкіру.
Рослинні воски:
Трояндовий віск одержують із конкрета бутонів троянд та із квітів.
Лавандовий віск - одержують із відходів виробництва лавандового масла, використається в якості загустителя.
Карнаубський віск – твердий, жовтого кольору, дуже ламкий, без смаку. Володіє слабким запахом сіна. Виготовляють з листків віялолистної пальми. Володіє здатністю довго тримати тепло. Використовують для виготовлення туші для вій, помад і в якості пластифікаторів для гриму
Хвойний віск - продукт переробки деревної зелені хвойних порід, використається в основному для виробництва декоративної косметики.
Канделильський віск - твердий, без запаха. При нагріванні набуває запаху бензойної смоли. Добувають із різного виду кактусів. Використання таке як у карнаубського.
Синтетичні воски:
Воскол - суміш високомолекулярних розгалужених спиртів (З32-З36), використовується як структуроутворюючий компонент у декоративній косметиці й у складі воскових композицій.
Киталан - воскоподібний продукт, що є замінником спермацету в косметичних кремах.
Стеарилстеараг (стеарол) - суміш ефірів стеаринової кислоти й пальмітинової, використається замість спермацету в якості структуроутворювач.
Мінеральні воски:
Озокерит – отримують в результаті переробки бітумів нафти. Чорного або темно-коричневого кольору. Має специфічний запах. Використовується в масках для обличчя і тіла, завдяки здатності довго тримати тепло.
Церезин - це продукт, похідний від озокериту і використовується для виготовлення вазеліну, туші для вій…
Тема 4. Емульгатори |
Це речовини, також як консерванти, сприяють утворенню стійких емульсій.
Емульгатори й емульгуючі суміші є обов'язковими компонентами косметичних композицій емульсійного типу. Емульгуючі суміші мають більше складний склад у порівнянні з емульгаторами: звичайно вони складаються з декількох емульгаторів і містять структуроутворюючі речовини. Можуть застосовуватися в більших кількостях у порівнянні з емульгаторами. Залежно від складу косметичного засобу вводиться один емульгатор або емульгуюча суміш. Косметичні засоби являють собою якусь дисперсну систему, в якій дисперсна фаза розповсюджена в дисперсному середовищі.
Із цією метою використаються речовини, що володіють емульгуючими властивостями, такі, як:
Пентол - суміш олеїнової кислоти й ефірів пентаеритрита;
Стеарат ПЭГ-400-ефір стеаринової кислоти й поліетиленгліколя;
Сорбітанолеат - суміш ефірів сорбіту й олеиновой кислоти;
Олеат ПЭГ-400- ефір олеиновой кислоти й поліетиленгліколя;
Емульфол ДО-1- суміш емульгаторів, соемульгаторів і структуроутворюючих речовин;
Спирти вовняного жиру - ланолінові спирти;
Емульсійний віск- суміш жирних спиртів з калієвими солями фосфорнокислих ефірів даних спиртів (виробляється тільки в Росії);
Моностеарат гліцерину - суміш моно- і диефірів кислот стеарину;
Моногліцериди дистильовані - гліцеринові ефіри стеаринової й пальмітинової кислот.
При створенні кремової композиції від правильно підібраного емульгатора у великому ступені залежить консистенція й зовнішній вигляд емульсії. При надлишковій кількості емульгаторів косметичні засоби дуже швидко усмоктуються, а при зберіганні довго й не розшаровуються, але в людей із сухою шкірою такі препарати після нанесення можуть викликати почуття стягнутості. Навіть у людей з нормальною шкірою тривале використання подібної косметики може привести до порушення бар'єрних функцій шкіри, водного балансу, спровокувати передчасна поява зморшок.
Дисперсні системи:
1. Молекулярний розчин – суміш двох рідин (духи, одеколони, тоніки);
2. Колоїдний розчин – густа суміш речовин, до складу якої додають желатинуючі речовини (желе, гелі);
3. Суспензія - система в котрій дисперсна фаза тверда і складається з часточок, розмір яких перевищує 100 мкм.
4. Емульсія - система однорідна за зовнішнім виглядом, що складається з двох не змішуваних рідин, у якій одна рідина розподілена в іншій (жир/вода, вода/ жир).
Емульсії бувають стійкі і нестійкі. Для створення більш стійких емульсій до їхнього складу вводять спеціальні речовини - емульгатори.
Процес створення емульсій називається емульгіруванням.
Від характеру вжитого емульгатора залежить тип стримувальної емульсії. Як емульгатори для створення емульсій застосовують високомолекулярні спирти, воски, воскоподібні речовини і багато інших хімічних сполук.
Лецетин - органічна сполука фосфору – емульгатор. Одержують із тваринних і рослинних продуктів. У залежності від джерела отримання розрізняють два види лецетину: а) із яєчного жовтка; б) із сої. Виявляє пом’якшувальну дію на шкіру. Лецетин легко окисляється на повітрі.
Тема 4. Нафта та нафтопродукти |
При переробці нафти добувають велику кількість різноманітних продуктів. Із нафти добувають: парфумерне і вазелінове масла, парафін, церезин і вазелін. Велику цінність нафтопродукти представляють для виготовлення гриму, завдяки утворенню непроникливої плівки.
Масло парфумерне - добувають очисткою веретинного масла. Парфумерне масло повинне бути прозорим без смаку, запаху і не мати механічних домішок. В декоративній косметиці при виготовленні вазеліну, кремів і гриму.
Масло вазелінове - близько до парфумерного, має жовтий колір, має специфічний запах керосину. Після очистки масло має прозорий вигляд без запаху та смаку. Масло вазелінове використовують для кремів (очисних), пасти для зняття гриму.
Парафін - тверда речовина виготовлена з парафінової нафти, білого кольору. Суміш масла і парафіна охолоджують для виділення кристалів парафіну, потім пропускають через фільтр-прес. Таким чином маса парафіну залишається з 20-30% масла. Температура плавлення парафіну не менша 50 градусів. Не гіркне, не реагує з кислотами і лугами. Парафін легко сплавлюється з жирами, розчиняється в ефірі і хлороформі.
Вазелін природній - мазеподібна маса, добувається із залишків парифиністої нафти. Складається з суміші твердих парафінів з маслами, легко тягнеться у нитку при зберіганні не виділяє масла. Являється дуже чудовою базою для приготування косметичних вазеліні і очисних кремів.
Вазелін штучний - однорідна маса білого кольору без запаху. Являє собою суміш рідких та твердих вуглеводів, церезину, парафіну та очищеного петролятуму. Штучний вазелін не повинен містити водорозчинні кислоти. В декоративній косметиці використовується для виготовлення очисних кремів.
Тема 5. Смоли |
Відомі натуральні та синтетичні смоли.
Натуральні смоли виділяються рослинами під час фізіологічного обміну. Смоли являються захисним засобом рослин, прискорює загоєння ран. В декоративній косметиці використовуються натуральні смоли : каніфоль, сандарок.
Каніфоль - смола сосни, добувають після відгонки ефірного масла з терпентину. Прозора маса світло-жовтуватого кольору, гіркого смаку. Каніфоль не розчинний у воді, а розчинний у спирті, ефірі, жирних і ефірних маслах. В декоративній косметиці використовується як домішка до гуми, з сандароком входи до складу клею для обличчя, лаку для волосся.
Сандарок - духмяна смола, яку добувають з кори сандаракового дерева, із сімейства кипарисових, які ростуть в Африці. Це світло - бурі зерна розчинні в ефірі, етиловому спирті, бензолі, хлороформі, оцтовій кислоті. Плавиться при температурі 145-148 градусів. В декоративній косметиці використовується для клею та лаку для волосся. Сандарок замінюють смолою із можжевельника, який росте у нашій країні (Західна Україна).
Синтетичні смоли - органічні високомолекулярні з’єднання які добувають синтетичним шляхом. Для виготовлення сировини смоли використовують продукти переробки кам’яного вугілля, нафти, промислових гасів. Використовується синтетична сировина для виготовлення лаків та емалі для нігтів. Синтетичні смоли легко фарбуються і легко змішуються.
У якості гелеутворюючих речовин часто використовуються:
натуральні продукти - агар-агар, одержуваний з водоростей, ксантоннова
смола, хитозан, желатин і т.д.;
напівсинтетичні - карбоксіметилцеллюлоза й етилцеллюлоза; синтетичні - поліетилен оксид і карбомери (карбопол).
Тема 6. Спирти |
Спирти – похідні вуглеводнів, які утворюються заміщенням атомів водню на функціональні гідроксильні групи - OH.
Спирти бувають первинними, вторинними і третинними. Назва спиртів походить від назви радикалів (етиловий, метиловий). Відомі хімічні властивості нижчих та вищих спирті
Нижчі спирти - прозора рідина, яка характеризується алкогольним, солодким, задушним запахом, токсичністю.
Вищі спирти - тверді продукти в молекулах міститься від 14-24 атомів вуглецю. Зустрічаються вищі спирти у вигляді жирів, кислот у восках (карнаубський, бджолиний, кашалотовий і шерстяному жирі).
В декоративній косметиці використовується етиловий, цетиловий, сорбіт, гліцерин. Використовується в косметичних кремах, фарбах, губних помадах.
Спирт етиловий - добувають із зернових культур, з картоплі, не очищений спирт містить 1% сумішей які називаються сивушними маслами. Очищений спирт називається ректифікованим, який являє собою прозору рідину, горючу з специфічним запахом, замерзає при температурі -17 градусів. В декоративній косметиці використовується лише ректифікований спирт в якості розчинника. Антисептичні якості етилового спирту проявляються лише при міцності не нижче 60%.
Спирт цетиловий - зустрічається у восках, жирах у вигляді ефірів, на приклад кашалотовому жирі, спермацетовому маслі, плавиться при температурі 49 градусів. Цетиловий спирт - гідрофільна речовина, використовується в кремах, губних помадах, тому використовується як емульгатор.
Сорбіт - кристалічне з’єднання, 1 із ізомерів гекситів- шестиатомний спирт. Сорбіт добувають встановленням глюкози, він солодкий. У природі зустрічається в плодах горобини, морських водоростях, фруктах . сорбіт легко розчинний у воді, утримує вологу. В декоративній косметиці використовується на зміну гліцерину, емульсійного штучного воску.
Гліцерин - прозора рідина, солодкий на присмак, входить до складу жирів рослинного та тваринного походження, тобто складні ефіри гліцерину і жирні кислоти. Гліцерин знаходиться у слабкому стані у продуктах бродіння. Нерозчинний в ефірі, бензині, жирах. При нагріві повітря набуває бурого кольору, кипить при температурі 200 градусів. Випаровується з водяними парами при температурі 100 градусів. Гліцерин важко замерзає, гігроскопічний. В декоративній косметиці використовується, як консервуючий засіб. Перешкоджає бродінню, висиханню, замерзанню кремів, рідких фарб.
Пропіленгліколь - отримується шляхом перегонки гліцерину в присутності їткого натру. Це прозора рідина змішується з водою і етиловим спиртом різних пропорцій. Слабкі дезінфікуючі властивості спричиняє слабке подразнення шкіри.
Тема 7. Желатинуючі речовини |
Желатинуючі речовини - органічні речовини рослинного та тваринного походження. З водою вони утворюють колоїдну систему і згущується до холодцю, а після перемішування та розтирання приймають консистенцію желе. Застосовують для декоративної косметики та гриму. ТВАРИННІ:
Желатин - вищий сорт тваринного клею, отриманого із відвару риб’ячої луски. Має вигляд безбарвних твердих прозорих листочків, без запаху і смаку, нейтральної реакції.
Розрізняють два види очищеного желатину: а)харчовий
б)фотографічний
Виготовляють лише для отримання без жирових кремів і желе.
РОСЛИННІ:
Агар-агар – тонкі прозорі зморщені стрічечки, отримані після сушіння желатинованого відвару морських водостей. Розчиняється у воді, дає щільний студень при концентрації 0,5%. Використовують як домішку до безжирових кремів.
Трагакант – камідь, що витікає із тріщин або надрізів на стовбурах та коренях різних видів чагарників. Складається головним чином із вуглеводню – бассорину. У воді сильно набухає, утворює густі рідини навіть при малій концентрації. Використовують в безжирових кремах, а також в якості емульгатора.
Карбоксиметилцеллюлоза (КМЦ) – простий ефір целюлози. Найбільше значення має натрієва соль КМЦ, що являє собою тверду речовину. Використовують як добавку до миючих речовин і як згущувач у фарбуючи пастах для підвищення пластичності туші для вій, у виробництві компактної пудри.
Тема 8. Консерванти |
Косметичні речовини, що містять натуральні компоненти, такі, як білки, жири, екстракти рослин, є живильним для середовищем різної бактеріальної флори, і що найважливіше є живильним для середовища клітини людини. І що є отрутою для бактеріальної клітки, то ж є отрутою й для клітини людини - про це забувати не можна. Чим більше натуральних компонентів входить у його склад, тим швидше воно псується. У першу чергу це ставиться до масел, жирам і жироподібним речовинам. Щоб препарати могли зберігатися тривалий час і не стали джерелом зараження, у них уводяться так називані консерванти. Консерванти також перешкоджають окислюванню жирів і жироподібних компонентів.
До консервантів як класу відносять:
Антиоксиданти - затримують процеси окислювання жирових компонентів;
Інактиватори проокислителів - сповільнюють процес окислювання;
Бактерициди й бактеріостатики - захищають від мікрофлори.
Останнім часом використають природні антиокислювачі:
ü Вітамін Е (токоферол);
ü Каротиноіди (провітамін А);
ü Вітамін З (аскорбінова кислота);
ü Аналоги вітаміну Вб (оксиперидин).
Синтетичні антиокислювачі: іонол і його похідні.
Консерванти виконують наступні функції:
Бактерицидні - перешкоджають бактеріальному заплідненню (тобто бактерія отут не живе);
Бактериостатичне - перешкоджають розвитку бактерій (бактерія живе, але постійно "хворіє", не розмножується;
Фунгіцидне - мають противогрибкову дія (гриби тут не живуть).
З метою консервації й дезінфекції в косметичній промисловості використають порядку 12 речовин (у рекомендаціях ЄЕС більше 50 актимікробних консервантів):
o Етиловий спирт;
o Бронопол;
o Гермабен II (торговельна назва суміші декількох консервантів);
o Гермал 115;
o Катон З;
o Похідні бензойної кислоти (парабени: ніпагін, ніпазол);
o Імідазолідинілмочевина;
o Бензиловий спирт;
o Феноксиетанол;
o Саліцилова кислота;
o Ефірні масла.
Речовини, що консервують, повинні зберігати властивості косметичного засобу протягом усього строку зберігання й у той же час не робити шкідливого впливу на шкіру, не викликати почуття дискомфорту. Це складне завдання: необхідно підібрати такі консерванти, щоб вони мали широкий спектр дії стосовно різних мікроорганізмів, добре розчинялися у воді й жирі, були стійкі до впливу світла, тепла, косметичного засобу, сумісні з іншими компонентами й упакуванням. При цьому кількість консерванту повинне бути мінімальним, тобто консерванти повинні стояти в самому кінці списку інгрідієнтів на упакуванню. Повністю натуральні й корисні із цього списку тільки ефірні масла - вони повністю заміняють консерванти, але дійсні коштують дорого, а якщо не дійсні додавати, тоді результату не буде - бактерії будуть розвиватися - до них додають консерванти.
Істотною проблемою у виробництві препаратів декоративної косметики і гриму є забезпечення продукції від псування і її тривале збереження. Виникає необхідність стабілізувати не тільки готову продукцію і сировину, але й уберегти їх від псування.
Для консервування препаратів і сировини застосовуються стабілізатори, які в залежності від їхніх властивостей діляться на антиокислювачі, синегатори, інактиватори про окислювачів, бактерициди.
Як консерванти використовують:
· аскорбінову кислоту,
· бензойнокислий натрій,
· метиловий ефір,
· пропілів ефір,
· бензиловий ефір параоксибензойної кислоти,
· інші.
Тема 9. Біологічно-активні речовини (Б А Р) |
БАР забезпечують біологічну активність косметичного засобу, надаючи лікувально-профілактичний вплив на шкіру. Вони ставляться до різних класів речовин природного й синтетичного походження.
До них відносять:
- вітаміни;
- біостимулятори рослинного і тваринного походження (гармони);
- ферменти;
- фітонциди;
- стерини;
- екстракти і настої лікарських рослин;
- соки овочів і фруктів.
Властивості:
· Вони покращують якість косметичних засобів,
· запобігають та лікують косметичні недоліки шкіри,
· захищають шкіру від негативного впливу зовнішнього середовища.
· керують багатьма процесами в організмі на клітинному рівні.
Використовують в препаратах в невеликих концентраціях.
Амніотична рідина - звичайно використається амніотична рідина великої рогатої худоби, вона по складу подібна із плацентою, багата амінокислотами й низькомолекулярними протеїнами. Має живильними й властивості, що регенерують. У косметичному виробництві застосовується у вигляді очищеного від гормонів препарату.
Апілак (маткове молочко бджіл) - продукт бджільництва. Маткове молочко бджіл - складна суміш, що складається з багатьох компонентів - білків, жирів, вуглеводів, гормоноподібних речовин, органічних кислот, вітамінів, ферментів, мікроелементів. Використається як природний стимулятор, має регенерующі властивості.
Сперма великої рогатої худоби, морських тварин. Містить ферменти, гормони, що стимулюють мітотичну активність кліток.
Екстракт плаценти - плацента людини й великої рогатої худоби, очищена від гормонів. Містить набір амінокислот, низькомолекулярні білки, вітаміни й ін., завдяки чому має живильними й властивості, що регенерують.
Коллагеназа - фермент, що впливає на синтез і деструкцію коллагена, одержуваний з печінки краба.
Супероксиддисмутаза - СОД (фермент) - одержують із рослин, бичачих еритроцитів біотехнологічним шляхом. Володіє антиоксидантними властивостями, уводиться в косметичні засоби для захисту шкіри.
Мед - продукт бджільництва. Містить цукру, мікроелементи, ферменти, вітаміни, хлорофіл. Робить що регенерує, бактерицидне, зм'якшуюче, ранозагоювальну дію.
Прополіс - продукт бджільництва. Є складною сумішшю (близько 100 компонентів), що складає з ефірних масел, смол, восков, пилка, флавоноидов, вітамінів, органічних кислот, мікроелементів і т.д. Робить бактерицидне, фунгицидне, що дезодорує, знеболююче, дермапластичну дію.
Квітковий пилок - по дії порівнянна з матковим молочком бджіл, має що регенерують і живильними властивостями.
НАСТОЇ Й ЕКСТРАКТИ ЛІКАРСЬКИХ ТРАВ
Велике місце у виробництві косметичної продукції займають рослини. Що втримуються в різних частинах рослин - листах, стеблі, коріннях біологічно- активні речовини впливають на шкіру і її придатки: антисептичне, протизапальне, заспокійливе, в'язке, зм'якшуюче й ін. У процесі життєдіяльності в рослинах утворяться: вітаміни, фітонциди, рослинні масла, ефірні масла, дубильні речовини, пектини, слизи, смоли й ін.
Фітонциди - летучі речовини, вироблювані більшістю вищих рослин, мають антимікробну дію.
Рослинні масла - клас органічних сполук
Сахара - глюкоза, фруктоза, сахароза - органічні речовини, що накопичують у різних кількостях у рослинах. Глюкоза впливає на затримку води в клітках.
Ефірні масла - дуже впливають на стан шкіри.
Дубильні речовини - тонізують шкіру, мають бактерицидну, в'язку дію, викликають звуження пор, придушують діяльність потових залоз.
Пектини - впливають на життєдіяльність мікроорганізмів, придушують гнильні процеси, сприяють процесам загоєння ран, тріщин, утримуються в шкірці цитрусових, вишні, журавлині й іншим рослинам.
Слизу - зм'якшують, обволікають і володіють ранозагоювальною дією. Багато слизу втримується в насіннях льону, коріннях алтея, листах подорожника.
Смоли - тверді або напіврідкі органічні речовини з характерним заходом, при зовнішнім застосуванні роблять ранозагоювальною й дезінфікуючу дію.
Рослини, використовувані для виробництва косметичної продукції
Лепеха звичайний - при себореї й себорейному облисінні.
Алое - при блідій шкірі, себорейному облисінні, вугровій висипці.
Алтей лікарський (просвірняк) - при вуграх, себореї, підвищеній пітливості.
Васильок євгенольний - для нормалізації білкового обміну в шкірі, сприяє втриманню вологи.
Бодяга - для лікування вугрової висипки, при жирній себореї.
Глід - при алергійних дерматитах.
Волошка - при себореї, сухий і жирної, при випаданні волосся.
Горець зміїний - при жирній себореї особи й голови.
Материнка - при сухій себореї й облисінні.
Звіробій - при жирній в'ялій шкірі, вугровій висипці.
Календула - при жирній шкірі, вугровій висипці.
Кропива - при блідій шкірі, передчасному посивінні, для
стимуляції росту волосся.
Лілля - для тонусу, поліпшення обміну речовин різних типів шкіри.
Лимонник китайський - для лікування й профілактики облисіння.
Лимон звичайний - для видалення пігментних плям, для жирної шкіри.
Липа серцеподібна (липові кольори) - при сухій шкірі для очищення, освіження, зм'якшення.
Мати-і-мачуха - при сухій себореї й випаданні волосся.
Меліса (лимонна м'ята) - при блідій шкірі особи.
М'ята перцева - для очищення й харчування будь-якої шкіри.
Обліпиха - при сухій шкірі, при сухій себореї, при облисінні
Окопник лікарський - для лікування попрілостей.
Перець стручковий червоний - для лікування облисіння, лупи, поліпшення росту волосся.
Персик звичайний - для харчування сухий блідій шкіри.
Петрушка - при пігментних плямах, сухій себореї, для зміцнення волосся.
Подорожник - при блідій шкірі, при жирній себореї, при лікуванні опіків.
Родіола рожева - при в'янучої шкірі й облисінні.
Роза (пелюстки) - для очищення, тонізації, зняття роздратування й
набряків.
Ромашка аптечна - для поліпшення кровообігу й зняття запалення.
Горобина звичайна - для лікування рожевих вугрів, пігментних плям.
Смородина червона - для догляду за жирною шкірою.
Смородина чорна - для лікування рожевих вугрів.
Солодець - при екземі, нейродермітах, псоріазі й т.д. Антиалергічні властивості.
Софлора японська - для догляду за жирною шкірою, при рожевих вуграх, облисінні.
Деревій - для очищення й підвищення тонусу шкіри.
Фіалка триколірна - для очищення й тонізації в'янучої шкіри.
Хвощ польовий - при лікуванні вугрів, жирній себореї, для поліпшення росту волосся, попередження облисіння, для зменшення пітливості.
Хміль звичайний - для поліпшення кровообігу, регенерації, обміну речовин у шкірі.
Черги - для догляду за жирною шкірою, при різних шкірних захворюваннях, при облисінні.
Часник - для поліпшення росту волосся.
Чистотіл - для посвітління пігментних плям.
Шавлія - при сухій проблемній шкірі, пітливості (гарний антисептик).
Евкаліпт - для догляду за волоссям й різними типами шкіри.
Елеутерокок - при сухій себореї, при облисінні.
ФЕРМЕНТИ АБО ЕНЗИМИ
Ферменти або ензими є речовинами білкової природи й виконують каталітичні функції, прискорюючи майже всі хімічні реакції у тваринних і рослинних організмах. До складу складних ферментів-протеїдів входять коферменти - речовини небілкового походження. Вони можуть бути представлені вітамінами, мінеральними речовинами. Швидкість ферментативної реакції залежить у тому числі й від концентрації коферментів. При зменшенні їхнього рівня знижується активність ферменту.
Речовини, здатні гнітити дія ферменту й знижувати швидкість ферментативної реакції, називаються інгібіторами. Активатори, навпаки, підвищують активність ферментів.
Всі ферменти діляться на класи залежно від катализіруючої ними реакції.
Найбільше застосування у виробництві косметичних препаратів одержали гідролази.
Вони діляться на три групи:
· протеазы - розщеплюють білки;
· ліпази розщеплюють жири;
· карбогидразы - розщеплюють вуглеводи.
Гідролази виробляються тваринними й рослинними організмами. У косметичних препаратах виконують різні функції.
Ензіми здатні розчиняти відмерлі клітки й міжклітинні ліпіди й роблять це швидко й добре. До складу ензімних пілінгів уводяться ліпаза, протеаза, трипсин, панкреатин й інші ферменти тваринного походження.
Для відбілювання шкіри використають арбутин, що є інгібітором ферменту тирозинази, відповідальної за синтез меланіна.
Інгібітор дефензії уводять для гальмування активності еластази.
У креми для захисту від ультрафіолетового випромінювання вводять ендонуклеази, які відновлюють ушкоджені ДНК кліток.
Група ферментів впливає на активність вільних радикалів, сповільнюючи процеси старіння шкіри.
Активатор дефензії впливає на ензими, що містять глютатион, що бере участь в антирадикальному захисті.
0*10 - це коензим, що використається в енергетичному обміні. Він бере участь в обміні речовин, забезпеченні клітки киснем, є антиоксидантом.Останнім часом одержали поширення ферменти рослинного походження. Так, ензим папаін одержують із плодів папай. Він здобуває більшу популярність серед косметологів завдяки м'якому відлученого ефекту.
Білкові гідролізати
Білкові гідролізати - продукти неповного розщеплення білків, одержувані шляхом гідролізу. Вони регулюють білковий обмін, сприяють зволоженню шкіри й використаються в засобах для в’ялої шкіри.
У косметичному виробництві використаються гідролізати желатину, кератину, побічних продуктів м'ясної промисловості й т.д. Вони містять іони натрію, калію, магнію, а також незамінні амінокислоти. Амінокислоти є структурними одиницями білка. Білки, або протеїни, становлять від 50 до 85% органічних сполук, що входять до складу живих організмів. У всіх тканинах живих істот найважливішу частину становлять білки. Вони входять до складу всіх кліток, клітинних органоїдів і міжклітинних рідин.
У клітці перебувають вільні амінокислоти, за рахунок яких відбувається синтез нових білків.
Незамінні амінокислоти і їхній вплив на стан шкіри:
Гістидин - одне з головних з'єднань у шкірі, що поглинають ультрафіолетові промені;
ізолейцин - джерело енергії для м'язової тканини, бере участь у синтезі гемоглобіну;
лейцин - джерело енергії, зменшує розпад білка в м'язовій тканині, сприяє загоєнню шкіри;
лізин - впливає на біосинтез білків;
метіонін - попередник цистеїну й креатиніну, підсилює антиоксидантну захист організму;
треонін - важливий компонент коллагена;
триптофан - стимулює утворення гормонів росту, попередник серотонина.
ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНІ РЕЧОВИНИ (ПАР)
У косметичних засобах поверхнево-активні речовини виконують різноманітні функції. ПАР є енхансери, емульгаторами, компонентами мийних засобів. Енхансери називаються речовини, що полегшують проникнення біологічно активних субстанцій крізь роговий шар. Енхансери мають здатність руйнувати ліпідні структури шкіри й підвищувати проникність рогового шару.
До них ставляться органічні ліпосоми, перфторвуглероди й ін. Будучи гарними емульгаторами, ПАР використаються для стабілізації мікро- і макроемульсій. Вони утворять навколо кожної краплі тонку плівку, що запобігає їхнє злиття між собою.Поверхнево-активні речовини використають у виробництві косметичних засобів, щоб додати стійкість емульсійним кремам. Вони мають також бактерицидні й миючі властивості. Найкращого ефекту можна досягти при оптимальному підборі поверхнево-активних засобів, що володіють різними властивостями.Солюбілізатори підвищують розчинність важкорозчинних у воді речовин, вони ставляться до поверхнево-активних речовин. Солюбілізатори дозволяють поліпшити косметичні властивості препаратів за рахунок зниження змісту спирту.У якості солюбілізаторів використають оксиетильовані продукти. Застосування солюбілізаторів дозволяє вводити такі біологічно активні речовини, які погано розчиняються навіть у водно-спиртових розчинах.
Найбільше часто використовувані в косметичних засобах:
алкілдіметіаміноксід,
дідодецілгліцін,
катамін-ДТН,
лаурилсульфат-амонію,
лаурилсульфат-натрію,
лаурилсульфат-магнію,
монолаурілсульфосукцінат,
сінтамід-5,
хлоридлаурілтріметіламонію,
лауріллізін, гліцерінмоностеарат.
дідодецілгліцін,
катамін-ДТН,
лаурилсульфат-амонію,
лаурилсульфат-натрію,
лаурилсульфат-магнію,
монолаурілсульфосукцінат,
сінтамід-5,
хлоридлаурілтріметіламонію,
лауріллізін, гліцерінмоностеарат.
РОЗЧИННИКИ
Як розчинники застосовуються різні органічні речовини: вода, спирти, кислоти, гліцерин, ефір, ацетон, складні ефіри, масла й жири.
Вода є дуже важливим компонентом косметичних засобів, її кількість у них досягає 60-90%. Вода може бути причиною псування косметичних препаратів, якщо вона недостатньо очищена від органічних і неорганічних домішок, тому до води пред'являються тверді вимоги.
Іноді для виробництва косметики використають мінеральною, морську або збагачену солями воду.
У якості структуроутворювачів у косметичних продуктах також використаються вуглеводні. Їх уводять до складу препаратів й у тому випадку, якщо необхідно забезпечити ковзний ефект або створити захисну жирову плівку, що перешкоджає усмоктуванню.
Для цього використають:
o парафін - продукт переробки парафінових фракцій нафти;
o парфумерне масло - суміш рідких вуглеводнів, продукт нафтохімії;
o церезин - суміш твердих парафінів, одержувана при переробці й очищенні озокериту.
Тема 10. Вітаміни |
Вітаміни - це різні по хімічній природі органічні речовини, які не ставляться ні до білків, ні до жирів, ні до вуглеводів, але необхідні для харчування людини й тварин. Вітаміни роблять сильне й певною мірою специфічний вплив на ріст, обмін речовин і фізіологічний стан організму. Вони виконують в організмі різні каталітичні функції й потрібні в дуже невеликих кількостях у порівнянні з іншими живильними речовинами.
Людина одержує вітаміни з їжею рослинного або тваринного походження. Людина має потребу в 16-18 вітамінах. Деякі вітаміни синтезуються мікробною флорою кишечнику, але переважна більшість надходить із їжею. Недолік вітамінів приводить до різних захворювань. Відсутність того або іншого вітаміну в їжі приводить до патологічного стану, що називається авітамінозом, недостатній зміст - гіповітамінозом. Введення в організм відсутньої кількості вітамінів приводить до зникнення патологічних проявів, пов'язаних з їхнім недоліком.
В І Т А М І Н И :
1. Жиророзчинні: A, E, F, D
2. Водорозчинні: B, C, P, PP
Вплив кожного вітаміну на організм - досить велика тема, тому тут коротко торкнемося впливи недоліку вітамінів на зовнішній вигляд шкіри і її функції, щоб була видна їхня роль у косметичних засобах. Для виготовлення синтетичних препаратів застосовуються біогенні стимулятори, біологічно і фізіологічно активні речовини.
Вітаміни займають у сучасній косметиці значне місце завдяки позитивному впливу на шкіру.
Вітамін А (ретинол) - впливає на імунну систему, бере участь у білковому, жировому й вуглеводному обмінах, сповільнює процеси старіння. Регулює функцію сальних залоз, посилює обмін речовин у шкірі, сприяє відновленню ушкодженої тканини, робить її пружною і еластичною, запобігає сухості шкіри і лущенню, підвищує стійкість її проти несприятливих атмосферних явищ, сприяє ороговінню, знищенню лупи, поліпшує життєдіяльність коріння волосся.
Вітамін В1 (тіамін) - впливає на еластичність шкіри, усуває сухість, сприяє процесам регенерації. Недостатність вітаміну може викликати випадання волосся. Корисний при себореї, дерматитах (запаленні шкіри), свербінні шкіри, екземі, вуграх, поганому рості і при порушенні нормальної діяльності сальних залоз і живленні шкіри.
Вітамін В2 (рибофлавін) - при його недоліку виникають сухість шкіри й тріщини куточків губ ,сповільнюється загоєння ран. Корисний при лікуванні себореї, себорейної екземи обличчя і вух, запобігає випаданню волосся, появи вугрів, ороговінню вивідних протоків шкірних залоз на обличчі, сприяє загоєнню ран і виразок, регулює клітковий обмін.
Вітамін ВЗ (пантотенова кислота) - недолік викликає порушення функцій шкіри.
Вітамін В5 – бере участь в обміні речовин, входить до складу багатьох ферментів, застосовується при фотодерматитах, які виникають внаслідок підвищеної чутливості шкіри до сонячного світлі.
Вітамін В6 (перидоксин) - сприяє захисту від нашкірних хвороб, запалення губ. Запобігає появі вугрового висипу, випадінню волосся, використовується при дерматитах, заїдах.
Вітамін В9 (фолієва кислота) - стимулює й регулює кровообіг, бере участь в обміні речовин.
Вітамін В9 (фолієва кислота) - стимулює й регулює кровообіг, бере участь в обміні речовин.
Вітамін В10 (парамінобензойна кислота) - впливає на ріст волосся і збереження їхніх кольорів.
Вітамін В12 (цианокобаламин) - бере участь у процесах кровопостачання. Застосовується при дерматитах, фотодерматитах.
Вітамін В15 (пангамат кальцію) - застосовують при порушеннях кровообігу.
Вітамін В12 (цианокобаламин) - бере участь у процесах кровопостачання. Застосовується при дерматитах, фотодерматитах.
Вітамін В15 (пангамат кальцію) - застосовують при порушеннях кровообігу.
Вітамін С (аскорбінова кислота) - бере участь у синтезі коллагена, вуглеводному обміні, регенерації тканин. Сприяє обміну речовин у шкірі, застосовується при лікуванні стоматитів, хейлитів, ластовиння, вугрів, хвороб волосся, використовується як відбілюючий засіб при засмазі, бере участь у процесах пігментування.
Вітамін D (кальциферол) - сприяє засвоєнню кальцію.
Вітамін D (кальциферол) - сприяє засвоєнню кальцію.
Вітамін Е (токоферол) - є антиоксидантом, запобігає крихкісті посудин та окисленню вітаміну А та жирів, що входять до складу кремів, пом’якшує шкіру, посилює обмін речовин в ній, сприяє відновленню клітин, використовується для лікування себореї, фото- дерматитів, вугрів.
Вітамін Р (лінолева й ліноленова кислоти) - бере участь у жировому обміні шкіри, усуває шелушение й сухість шкіри, випадання волосся і лупа.
Вітамін Н (біотин) - бере участь у жировому обміні, благотворно впливає на стан шкірного покриву. Бере участь в окислювально-відновлюваних процесах разом з вітаміном С, регулює проникливість і підвищує стійкість стінок кровоносних судин, перешкоджає появі вугрів і випаданню волосся.
Вітамін К (філлохінон) - зменшує набряки, знімає запальну реакцію, сповільнює дегенеративні процеси в посудинах.
Вітамін РР (нікотинова кислота, нікотинамід) - гіповітаміноз викликає зниження еластичності, поява лущення шкіри. Прискорює загоєння ран і виразок, застосовується для посилення живлення шкіри і коріння волосся.
Окрема тема для розмови - ретиноіди. До них ставляться ретинол, ретиналь (ретиналъдегід), ретинова кислота. Вони утворяться з каротиноідів і надходять в організм із їжею. В епідермісі одна молекула бета-каротину перетворюється у дві молекули ретиналя. Близько 5% ретиналя необернено перетворюється в ретиноєву кислоту, що залишилися 95% перетворюються в ретинол, що накопичується у вигляді ефірів ретиноевой кислоти, що не проявляє активності. Ретинол і ретиналь є попередниками ретиноєвої кислоти. Ретиноєва кислота зв'язується зі специфічним ядром у клітці кератиноцита, що приводить до активації певних генів і синтезу матричної РНК. Це, у свою чергу, приводить до синтезу цитокінів, що поліпшують обмінні процеси в шкірі й уповілюнюючи її старіння.
Фарбуючі речовини |
Фарбуючі речовини- це природні речовини, які утворюються живими організмами або містяться в мінералах.
Нерозчинні барвники:
Для косметичних препаратів використовуються барвники самого різного походження:
1. Мінеральні і штучні пігменти:
· Білі (крейда, титанові та цинкові білила);
· Жовті (охра, сієна);
· Червоні (сурік залізний, мумія природня і штучна, марс);
· Коричневі (умбра);
· Сині (ульрамарин, кобальт, мілорі-лазурь);
· Зелені (свінцева та цинкова зелень);
· Чорні (сажа, графіт).
2.Барвники тваринного походження
· Кошеніль;
· Кермес червоний.
2. Барвники рослинного походження:
· Куркума
3. Синтетичні барвники (водні та спиртові):
· Ксантонові фарби;
· Моно- і діазобарвники
4. Кольрові лаки:
· Краплак – комплексне з’єднання алізорину з алюмінієм, кальцієм, оловом, яскраво вишневого кольору;
· Лак карміновий;
· Батан;
· Кіноварь штучна.
Деякі пігменти і лаки безпечні для організму, тому список використання їх регламентований Державними органами охорони здоров’я.
Розчинні барвники
Використовуються в косметиці обмежено. Вони розчиняються у спирті та воді, але не в жирах.
1. Еозін – синтетичній барвник червоного кольору. Використовується в помаді, пудрі, рум’янах, гримувальних фарбах.
2. Родомін – однорідний порошок зеленого відтінку.
Завдання: опрацювати самостійно матеріал , законспектувати , фото роботи надіслати на електронну адресу.
Немає коментарів:
Дописати коментар